Остап Оністрат (03.07.2001 — 02.06.2023 р.) старший солдат, оператор відділення ударних БПЛА 68-ої окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша, псевдо «Бендер».

Загинув під Вугледаром Донецької області.

Студент бакалаврської програми з менеджменту Факультету економічних наук, у 2020 році зробив паузу в навчанні, а незадовго до загибелі дзвонив до деканату, планував поновитися...

Ще з дитинства завжди був у пошуках справедливості, якої інколи так бракує в дорослому світі, цінував дружбу, ніколи не прагнув бути кращим інших і дуже любив життя.

Захоплювався кіберспортом, брав участь у змаганнях, мріяв сам розробляти комп’ютерні ігри.

Після початку повномасштабної війни Остап разом із батьком Андрієм добровольцем став до лав Збройних Сил України. Із червня 2022 року брав участь у бойових діях у складі Десантно-штурмових військ. Потім був залучений до аеророзвідки

Дмитро Чернітський, побратим Остапа, згадує: «Я познайомився з ним у нас в розвідбаті у Петрівському, він був самий молодий — 21 рік, я пам’ятаю його бажання відразу йти на виходи, я ще стримував його, кажу: не спіши, робота, яку ти робиш теж важлива. Він був мотивований працювати, коли інші вже повигоряли. Остап у моїй пам’яті залишиться юним мужнім Героєм, який віддав своє життя за нашу неньку».

Батько, Андрій Оністрат, який повідомив про загибель воїна, написав: «...Він ніколи не боявся нічого і нікого. Він завжди був готовий виконати любу задачу. Його дратував армійський тупізм і намагання нічого не робити… Він з ДШВ пішов, тому що там йому довелося "нічого не робити"...».

За майже рік на фронті Остап проявив себе як мужній ініціативний воїн, справжній герой, той, хто «рвався на бойові завдання і з нетерпінням чекав повернення на передову».

Похований у Києві, на кладовищі «Берківці».

Світла й вічна пам'ять. Безмежна вдячність Герою...