Остап Бринський (30.07.1987 – 19.08.2023)
Випускник 2008 року бакалаврської програми «Філософія» факультету гуманітарних наук НаУКМА. Учасник Революції гідності. Аналітик благодійного фонду «Пацієнти України», фахівець із публічних закупівель у сфері охорони здоров’я.
Загинув під Бахмутом у бою проти російських окупантів. У героя залишилась донька Соломія.
«…мінометний обстріл. Уламок від снаряду змусив його серце зупинитися. Рік і 2 місяці він захищав українські кордони, суверенітет і незалежність, захищав нас із вами, наше право жити.
Він не був народжений для війни. Ніхто з нас не був. Але це було його свідоме рішення піти у військо. Його любов до нас, до людей, до життя не могла тримати його осторонь.
У нього було ще мільйон планів … ми мали прожити довге і щасливе життя, але тpиклятa pociя, pociяни відібрали в нього можливість їх реалізувати. А в нас відібрали його, наше щастя…», — з допису дружини Остапа Младлени Качурець, також випускниці Могилянки.
Рідний брат героя Тарас Бринський, який зараз воює проти московитських загарбників: «… насамперед він був Людиною. І виконував перш за все свій людський обов’язок».
Юрій Андрухович, чия родина товаришує з Бринськими вже понад 35 років: «Ми втратили дуже хороброго й щирого воїна. Він серед перших піднявся на захист країни. І на цій війні не давав жодного послаблення ні собі, ні військовим РФ. Чинив так, як справжній воїн мав чинити в боях. Ми втратили дуже талановиту, веселу, оптимістичну людину. Це — цвіт нації!»
Товаришка Остапа, також могилянка, Рената Налисник: «Остап був надзвичайно доброю, щирою людиною, неймовірним другом, патріотом, завжди відстоював і захищав інтереси українців. Він не міг залишатися осторонь війни. Завжди захищав і відстоював наші спільні інтереси незалежності, чесності, правди. Тому це — справді, неймовірна втрата для кожного з нас».
Поховали Остапа Бринського в рідному Івано-Франківську, на території меморіального комплексу «Дем’янів Лаз».
Вічна і світла пам’ять Герою!
Спомини:
Безмежна чорна діра болю | ЦЕНЗОР.НЕТ