«…я впевнений, що настане день, коли буде щось на кшталт
Нюрнберзького процесу, можливо, Маріупольський трибунал…»
О.Поліводський, з інтерв’ю виданню Pravo.ua
Олександр Поліводський (09.10.1973 – 19.03.2023) радіотелефоніст 2-ої радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла, молодший сержант, позивний «Доцент».
Викладач факультету правничих наук НаУКМА, високопрофесійний адвокат із 20-річним стажем, доцент, кандидат юридичних наук.
У Могилянці працював з 2001 року, вів курси «Земельне право» та «Використання земель у підприємницькій діяльності».
Доклав значних зусиль для становлення могилянського ФПвН як найкращої юридичної школи України.
Спеціаліст з аграрного та земельного права, права у сфері нерухомості та судових спорів. Був радником різних міжнародних організацій, зокрема Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Європейської комісії, а також радником низки громадських організацій аграрної сфери.
Визнаний одним із 10 найбільш рекомендованих юристів практики «Аграрне право» з дослідження «Вибір клієнта», а також одним із найкращих юристів України 2010-2011 років за версією «Юридичної Газети».
24 лютого 2022 року Олександр став до лав ЗСУ, щоб зі зброєю в руках боронити рідну землю. Написав тоді: «Хотілося б сили слова, але під час війни воно не діє, музи мусять мовчати. Книги доводиться відкласти, взяти в руки калашмат …»
До лютого 2023 року очолював Комітет з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ. У коментарі до заяви про звільнення з цієї посади написав: «Я не прощаюсь. Я маю намір повернутися після перемоги і започаткувати нові ініціативи, у мене вже є багато думок щодо цього. Але наразі інші пріоритети. Усім перемог в усіх справах!»
Загинув під час виконання бойового завдання на сході України. Останнє фото у фейсбуці із дописом «Перемога буде за нами!» опублікував з-під Бахмута.
Могилянці пам’ятають його як мужню, стійку й водночас щиру та добру людину, справжнього патріота.
«Важко описати почуття про втрату колеги, друга. З Олександром Поліводським ми знайомі з 2001 року. Він був професіонал у своїй роботі, інтелектуальна людина, хороший наставник, прекрасний викладач, цікавий співрозмовник й просто чудова та життєрадісна людина. Шкода, що таких людей забирає війна», — Роксолана Ханик-Посполітак, завідувачка кафедри приватного права НаУКМА.
Ілля Новосельцев, старший викладач кафедри приватного права, згадує: «Я познайомився з Олександром приблизно в 2014 році, як раз після Революції гідності, коли я почав власну практику з права інтелектуальної власності. Олександр був (не хочу про товариша і колегу, з яким ми працювали разом деякий час в його фірмі «Софія», писати в минулому часі, бо він для мене лишається живим) є чесною і порядною людиною. Професіонал у сфері земельного права, але головне — він справжній і щирий. Людина.»
Тетяна Федосєєва, доцентка кафедри приватного права НаУКМА: «З паном Олександром познайомилась за обговоренням спільних кафедральних питань на факультеті правничих наук. Спілкувались нечасто, але завжди — тепло та з повагою. Пам’ятатиму його як Людину, для якої "свобода" і "право" мали глибокий зміст, а світогляд — синьо-жовте забарвлення.»
«Світлий, усміхнений, уважний, з гострим почуттям гумору і невід'ємним оптимізмом. Таким пам'ятаю і пам'ятатиму Сашу. Дякую долі, що дозволила мені зустрітися і працювати разом з Олександром за кількома цікавими проєктами з іноземними компаніями, допомагаючи їм освоювати Україну і приносити сюди інвестиції. Допитливість, відповідальність, професіоналізм — це також про Сашу. І хоч усі наші проєкти вже більше десяти років як були запущені і працювали без нас, Саша ніколи не забував передати при нагоді через знайомих привіт, а я з радістю повертала привіти з наступною нагодою. Дякую, що захищав нас і нашу Україну. Надто дорогою ціною... Світла і вічна пам'ять...», — так каже про героя колишня колега Галина.
Наші найглибші співчуття дружині Станіславі, доньці Софії та сину Тарасу Поліводським.
Світла пам’ять, вічна шана і вдячність герою-захиснику України, могилянцю Олександру Поліводському…
Спомини: