Сінченко Дмитро
4.07.1986 – кінець серпня 2023
Випускник НаУКМА (спеціальність «Політологія», магістерська програма, 2020–2022 рр.)
Боєць Української Добровольчої Армії, також був речником штабу УДА
Позивний «Перун»
Дмитро Сінченко — родом із Кропивницького. Був політичним аналітиком, журналістом-розслідвувачем, публіцистом і блогером. З 2012 року очолював ГО «Асоціація політичних наук». Дмитро був автором таких видань та інформаційних ресурсів, як «Радіо Свобода» та «Український тиждень», для якого, зокрема, писав матеріали про будні бійців на фронті. Останній його репортаж вийшов 24 серпня 2023 року…
З 2014 року Дмитро Сінченко долучався до волонтерства для армії, а одразу після початку широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2024 сам став військовим-добровольцем, приєднавшись до Української Добровольчої Армії.
Зв’язок із Дмитром зник наприкінці серпня 2023 року, коли він, за неофіційною інформацією, допомагав із евакуацією побратимів. Його останній допис у фейсбуці датований 19 серпня, а останній репортаж у виданні «Український тиждень» вийшов 24 серпня. Про можливі обставини загибелі Дмитра Сінченка пише, зокрема, видання «Точка доступу».
«На той момент, — йдеться у публікації, — його підрозділ дислокувався на Донеччині. Довгий час про долю захисника нічого не було відомо. Аж ось експертиза ДНК підтвердила його загибель».
Інформацію про те, що загибель Дмитра Сінченка підтверджено експертизою ДНК, опублікувала 8 березня 2024 р. його колишня дружина Олена Сінченко.
Про свого колишнього чоловіка вона написала: «У Дмитра була одна велика любов — Україна. Він мріяв про її світле майбутнє і намагався робити все, щоб прийти до нього, як можна швидше. Він нею жив і за неї ж віддав життя. Він був світлою, розумною, щирою, принциповою людиною. Дімка дуже філософськи і особливо ставився до життя і смерті. Тому я дуже прошу, щоб ваш сум був світлим. А знаєте, як найкраще вшанувати його пам’ять? Не беріть і не давайте хабарів. Боріться за свої права. Живіть по совісті і по Конституції. Говоріть українською, читайте українське, слухайте українське. Декомунізуйте та дерусифікуйте себе і простір навколо себе. Повірте, він радітиме, де б не був».
У Дмитра Сінченка залишився син.
Вічна пам’ять захисникові України!