Микола Рачок (31.05.1995 – 19.07.2022)

Випускник факультету гуманітарних наук НаУКМА, спеціальність «Філологія»: бакалаврська програма «Українська мова і література» 2016; магістерська програма «Теорія, історія літератури та компаративістика» 2018. Працював у виданнях Infocar та «Куншт», танцював танго, мріяв спробувати сили на радіо, захоплювався автомобілями і навіть написав курсову про автомобіль Отто Кестера «Карл» із роману Ремарка «Три товариші».

24 лютого 2022 вирішив поставити на паузу своє цивільне і став до лав ЗСУ. Спочатку служив у Києві, далі — на сході України. Військовослужбовець 58-ї окремої мотопіхотній бригади імені гетьмана Івана Виговського, псевдо «Хлопчик». Загинув 19 липня 2022 року під Покровськом Донецькій області під час важкого бою із загоном ПВК «Вагнер», вщент розгромленого його бригадою.

Наталія Пелешенко, викладачка кафедри літературознавства НаУКМА:

«…Він обрав філологію, чим викликав здивування у рідних і знайомих, бо мав також хист до точних наук, міг легко вступити на ніби «модніші» спеціальності. Микола пов’язав свою майбутню діяльність зі Словом. Як розповідали його друзі, навіть на передовій він у телефонних розмовах хотів обговорювати літературні проблеми. Теми його бакалаврської дипломної роботи «Автомобіль як образ-ідеологема в романі І пол. ХХ ст. (Ф.С.Фіцджеральд, Е.М.Ремарк, І.Ільф і Є.Петров)» і магістерського дослідження «Концепт дороги в американському романі другої половини ХХ століття» були віддзеркаленням його зацікавлень поза літературою, зокрема до автомобілів, до наукових цікавинок тощо та спробою поєднати все це. Микола Рачок був першим випусковим редактором науково-популярного видання «Куншт» (презентація першого номера журналу відбулась у Києві 25 вересня 2015 року). Працював журналістом найбільшого автомобільного порталу «Infocar», був автором україномовної версії ресурсу. Після закінчення університету 2018–19 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ, пишучи іронічні дописи про стан справ у армійських підрозділах, що могло стати основою цікавої книжки про побут військових.

 

Ім’я Миколи Рачка асоціюється такими якостями як неймовірна порядність і чесність, виваженість та іронічність, наполегливість і стриманість, надійність і сміливість.»

Павло Кашчук, засновник видання InfoCar:

«Микола Рачок — фактично автор саме україномовного InfoCar, редактор новин, автор статей, філолог за освітою (принаймні так ми завжди вважали).

З перших днів великої війни Коля пішов захищати країну. Занадто світла, занадто інтелігентна людина, без бойового досвіду, без якихось [особливих] фізичних даних, без військової спеціальності. Але ніхто цьому не здивувався, бо знали Колю, знали, що він не може не піти за Україну…

За ці 5 місяців патріотизм, мотивація та сила духу зробили з Колі воїна. І за його наснагу доля подарувала йому смерть, про яку мріє справжній боєць.

Його підрозділ (58 бригада) неочікувано прийняв свій не перший але, здавалося б, нерівний бій з досить чисельним загоном Ліга ЧВК Вагнер. Бій непростий, але ворога було повністю знищено. Прорив зупинено. Трупи «елітних» спецпризначенців купами валяються навколо позицій.

Про це писали в новинах.

Проте ця перемога була небезкоштовною…

За словами побратимів Коля був справжнім воїном, свідомо йшов у бій, повернувся на фронт навіть після пропозиції взяти довшу відпустку після важких тижнів в Луганській області.

Чи можна перемогти Країну, в якій худорлявий філолог бере в руки зброю і стає справжнім воїном, знищуючи елітні підрозділи ворога? — Не думаю.

Коля, дякую, спочивай з миром! Все не дарма! Ми не будемо сумувати, ми радітимемо за тебе і за твою перемогу, за нашу майбутню перемогу, якої без тебе не було б.»

17 серпня 2023 року Указом президента України №490/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку РАЧКА Миколу Сергійовича — старшого солдата (посмертно) нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Спомини: