Книга пам'яті могилянців, які загинули на російсько-українській війні

 

Причепа Павло

(01.08.1990 - 04.01.2023)

Випускник НаУКМА — закінчив бакалаврську (2011) та магістерську (2013) програму з екології.

Воював у складі 61-ї механізованої Степової бригади, у 99-у батальйоні.

Командир 2-го відділення 2-го протитанкового взводу.

 

У вересні 2022 року був призваний до лав ЗСУ і без вагань пішов захищати Батьківщину.

«Він був до цього морально готовим, ніби чекав. Він дуже любив Україну і хотів майбутнього для дітей у вільній державі», — пригадує мати Павла, Галина Причепа.

Пройшов програму підготовки у Великій Британії за програмою операції INTERFLEX, отримав відзнаку за лідерські здібності, відмінно знаючи англійську — допомагав перекладачам.

Воював на херсонському напрямку, брав участь у боях під Соледаром, до останнього стояв під містом. На зв’язок із рідними востаннє вийшов 1-го січня. Родина, друзі, всі небайдужі шукали його протягом всього січня по шпиталях і маленьких лікарнях, з-поміж списків та на сайтах полонених. Але, на жаль, надія не справдилася.

Однокурсники та викладачі згадують хлопця як добру, світлу, завжди позитивну людину. Він був готовий повсякчас прийти на допомогу, підтримати, розрадити й надихнути.

«Світло від Павла виділялося навіть поміж могилянців. Добрий, щирий, завжди усміхнений», — розповідає Олена Маслюківська, викладачка кафедри екології.

А ще він дуже любив музику й не уявляв без неї свого життя. Однокурсники досі згадують вечорниці в гуртожитку під гітару й пісні Павла.

У хлопця залишилася вагітна дружина Катерина, двоє маленьких дітей, мама — пані Галина та сестра Лідія, також випускниця Могилянки (культурологія, 2014).

Вічна пам’ять, повага та безмежна вдячність захиснику України, Герою, Патріоту, Могилянцю Павлу Причепі!